Anger : degraded rebel and tragifarse revolution (interpretation of "Dygresje na temat kaloszy" by Michał Choromański)

Гнів : деградована бунтарська та трагіфарсна революція (інтерпретація "Диґресій на тему калоші" Mіхала Xороманського)

Bibliogr. s. 149-151

Celem niniejszego artykułu jest próba szczegółowej analizy oraz interpretacji powieści pt. "Dygresje na temat kaloszy" (1966) Michała Choromańskiego. Moją uwagę skoncentrowałem przede wszystkim na występujących licznie w tym utworze opisach gniewu, który determinuje egzystencję rozchwianej psychicznie jednostki. W dziele tym doszukać się można także częstych deskrypcji intelektualnego buntu skierowanego przeciwko obcym, zagranicznym modelom aksjologicznym. Co jednak istotne, Choromański przedstawia zjawisko szeroko definiowanego przełomu (na przykład: obyczajowego, społecznego, kulturowego, cywilizacyjnego) w krzywym zwierciadle, z charakterystyczną dla siebie dozą ironii oraz sarkazmu. Podporucznik Plusk-Zawiły (główny bohater), choć mieszka w niewymienionym z nazwy, zachodnim kraju, podejmuje niestrudzoną walkę w imię przywrócenia staroświeckiego, na wskroś sarmackiego systemu wartościowana. Dotkliwa porażka protagonisty skutkuje u niego wybuchem niekontrolowanych, nieokiełznanych, psychosomatycznych impulsów. Z tego powodu w tekście posługuję się popularną w ostatnim czasie teorią afektów, której wdrożenie pozwala mi zwrócić baczniejszą uwagę na ochoczo poruszaną przez autora kwestię płynnych, trudnych do zdefiniowania napięć cielesno-duchowych. W "Dygresjach na temat kaloszy" uczucie gniewu prowadzi bowiem do roztopienia, rozkruszenia, tożsamości podmiotu.

The aim of this article is to attempt a detailed analysis and interpretation of the novel "Dygresje na temat kaloszy" (1966) by Michał Choromański. I have focused my attention primarily on the numerous descriptions of rage in this work, which determines the existence of a mentally unstable individual. In this text, one can also find frequent descriptions of intellectual rebellion directed against foreign axiological models. Importantly, however, Choromański presents the phenomenon of a broadly defined breakthrough (for example: moral, social, cultural, civilizational) in a distorting mirror, with a characteristic dose of irony and sarcasm. Plusk-Zawiły (the main character), although he lives in an unnamed Western country, undertakes a tireless fight in the name of restoring an old-fashioned, thoroughly Sarmatian system of values. The protagonist's painful defeat results in an outburst of uncontrolled, untamed, psychosomatic impulses. For this reason, I use the recently popular affect theory, the implementation of which allows me to pay more attention to the issue of fluid, difficult to define physical and spiritual tensions, eagerly raised by the author. In "Dygresje na temat kaloszy", the feeling of rage leads to the melting, crumbling, of the subject's identity. The enraged subject, it would seem, usually demonstrates his own strength and advantage (both psychological and physical) over the other people. But this is not what happens in "Dygresje na temat kaloszy". In Choromański's novel, anger turns out to be a manifestation of weakness, internal instability, and the instability of the ego instance. The writer uses descriptions of rage on an à rebours basis: the more bluntly Plusk-Zawiły expresses his indignation, the more he resembles a clown deprived of power and agency. What is the prospect for an individual who is exceptionally susceptible to the influence of the above-mentioned affect? If we were to follow the writer's advice given in "Dygresje na temat kaloszy", we would have to say: there is little that can be done. At best, we can close our eyes and surrender to unbridled intensity.

Метою цієї статті є спроба детального аналізу та тлумачення роману під назвою "Диґресії на тему калоші" (1966) Міхала Хороманського. Я зосередив свою увагу насамперед на численних описах гніву в цьому творі, що визначає існування психічно нестабільної особистості. У цьому творі також часто зустрічаються описи інтелектуального бунту, спрямованого проти чужих, чужих аксіологічних моделей. Проте важливо те, що Хороманський представляє феномен широкого визначення прориву (наприклад, морального, соціального, культурного, цивілізаційного) у спотвореному дзеркалі з властивою йому дозою іронії та сарказму. Підпоручик Плюск-Завіли (головний герой), хоч і живе в безіменній західній країні, веде невтомну боротьбу в ім'я відновлення старомодної, наскрізь сарматської системи цінностей. Жорстока поразка головного героя призводить до спалаху неконтрольованих, неприборканих психосоматичних імпульсів. Тому в тексті я використовую нещодавно популярну теорію афектів, реалізація якої дозволяє мені приділити більшу увагу питанню плинних, важко визначених тілесно-духовних напружень, яке охоче порушує автор. У "Диґресії на тему калоші" почуття гніву призводить до танення, руйнування та ідентичності суб'єкта.