Słownictwo weselne w gwarach słobożańskich

Wedding vocabulary in Slobozhansky dialects

Niniejsza praca poświęcona jest analizie słownictwa związanego z weselem w gwarach słobożańskich. Zasadność studiowania i badania gwar słobożańskich opiera się na fakcie, że pomaga on zachować dziedzictwo kulturowe regionu, rozwijać tożsamość Słobożan i pogłębiać wiedzę o historii regionów Ukrainy wschodniej. Dialekt Słobożańszczyzny graniczy z dialektami dwóch różnych języków, co czyni go bardziej interesującym dla badań i poznania specyfiki regionu.Celem niniejszej pracy jest wyjaśnienie znaczenia słów i obrzędów związanych z weselem na Słobożańszczyźnie, wykrycie etnograficznych cech słownictwa i obrzędów tego regionu oraz analiza nazw określających uczestników wesela, nazw materialnych elementów wesela i nazw obrzędów weselnych w Ukrainie Słobodskiej. Celem pracy jest poznanie specyfiki, znaczenia, motywacji, etymologii i kontekstu kulturowego słownictwa związanego z weselem na Słobożańszczyźnie, w oparciu o badania terenowe naukowców i artykuły badaczy. Obiektem badań są gwary regionu Słobożańskiego, w szczególności słownictwo ślubne i przedślubne Słobożańszczyzny. Praca opiera się na materiałach ekspedycji folklorystycznych i etnograficznych «Фольклорні осередки Харківщини» i «Муравський шлях – 97», artykułach naukowców, słownikach gwarowych i etymologicznych na odpowiednie tematy, m.in «Матеріали до діалектного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини)» oraz publikacji na temat historii Słobożańszczyzny: «Слобідська Україна та формування українсько-російського кордону». W trakcie pisania wykorzystano metodę badań opisowych. Ponieważ praca opiera się głównie na publikacjach etnograficznych, nie zawsze było możliwe przedstawienie fonetycznego zapisu słów. Niniejsza praca składa się ze wstępu, trzech rozdziałów, wniosków i bibliografii, która zawiera, oprócz artykułów i słowników, odniesienia do źródeł internetowych. Wstęp określa cel i zadania pracy, metodę badawczą oraz aktualność wybranego tematu. Pierwszy rozdział dotyczy historii Słobożańszczyzny oraz wskazuje cechy fonetyczne, morfologiczne i leksykalne dialektu. Drugi rozdział opowiada o osobliwościach słobożańskiego wesela, opisano w nim strój ślubny panny młodej i panna młodego, chleby weselne i przesądy, które istniały na weselach w Ukrainie Słobodzkiej. W trzecim rozdziale zanalizowano słownictwo weselne Słobożańszczyzny, dzieląc je na grupy tematyczne dotyczące nazw uczestników wesela, materialnych elementów wesela oraz nazw obrzędów weselnych. Wnioski ogólne podsumowują przeprowadzone prace i wyniki analizy. Zamieszczono również listę skrótów, zdjęcia chlebów weselnych oraz mapę chlebów weselnych Słobożańszczyzny.Łącznie przeanalizowano 36 leksemów. Grupa tematyczna dotycząca nazw uczestników wesela składa się z 14 leksemów; grupa tematyczna dotycząca materialnych elementów wesela składa się z 13 leksemów; grupa tematyczna dotycząca nazw obrzędów weselnych składa się z 9 leksemów. Na podstawie materiałów i słownictwa związanego ze ślubem w kulturze Słobożan można stwierdzić, że dialekt słobożański ma własne charakterystyczne cechy fonetyczne, morfologiczne i leksykalne. Dialekt cechują barwne słowa, które czynią go wyjątkowym i rozpoznawalnym wśród innych dialektów ukraińskich. Dialekt ten jest szeroko rozpowszechniony i używany w czterech dużych regionach kraju. Znajomość jego specyfiki pomaga zrozumieć nie tylko dialekt samego regionu, ale także poznać historię Ukrainy Słobodzkiej, co jest ważne dla ochrony dziedzictwa kulturowego i tożsamości narodowej. Podsumowując, wykonana analiza odpowiedniego słownictwa świadczy o istotności wydarzenia, jakim jest wesele, w życiu Słobożan. Większość słów rytualnych jest w dalszym ciągu używana przez mieszkańców tego regionu.

The study is devoted to a detailed analysis of wedding vocabulary in Slobozhanskiy dialects. This topic is underexplored and requires further research. The relevance of the study and research Slobozhanskiy dialect is based on the idea to preserve the cultural heritage of the region, develop the identity of the Slobozhanian people, and deepen knowledge about the history of Eastern regions of Ukraine. This work aims to find out the meaning of words rites and wedding ceremonies in the Sloboda region to identify the ethnographic vocabulary features and rites of this region. Considerable attention is paid to analysis the names of material elements the name of wedding rites the name of the wedding participants in Sloboda Ukraine. The subject matter of the study is to find out the features meaning motivation etymology and cultural context of the wedding vocabulary. In the Sloboda region to investigate the terminological features of wedding ceremonies and wedding accessories. The main finding is based on the developed field work of scientists and their own records as well as articles. The object of the study is the dialects of the Slobozhan regions of Ukraine. The subject of this study is the wedding and pre-wedding vocabulary of Slobozhanshchyna. The work is based on the materials of the folklore and ethnographic expeditions «Фольклорні осередки Харківщини» and «Муравський шлях – 97», articles by scientists dialect and etymological dictionaries of appropriate subjects as well as publications on the history of Slobozhan region «Слобідська Україна та формування українсько-російського кордону». The method of linguistic observation and the descriptive method was used to achieve this goal.This work consists of an introduction, three sections conclusions and the list of references (dictionaries and links to Internet sources articles). The introduction indicated the purpose and tasks of the work, the object and subject of research, method and the relevance of the chosen topic. The first section deals with the history of the origin of the Slobozhan region on a region of Ukraine. Some researchers of the Slobozhan dialect are mentioned the phonetic morphological and lexical features of this dialect are indicated. The second section is about the peculiarities of Slobozhan’s wedding, describes the wedding attire of the bride and groom, describes wedding cake and superstitions at the wedding in Slobodan Ukraine. The third section analyzes the wedding vocabulary of Slobozhanshchyna. The vocabulary was divided into thematic groups. They are the names of the material elements of wedding, wedding participants, and the names of wedding ceremonies. The general conclusions sum up the work done and the result of the analysis. A list of abbreviations endnotes footnotes and a map of the dialects of Ukraine are also provided. The work analyses 36 lexemes. The thematic group of wedding participants has 14 lexemes. The thematic group of material wedding elements has 13 lexemes. The thematic group of wedding ceremonies has 9 lexemes.According to the studied material and vocabulary related to the wedding of Slobozhan, it can be concluded that the Slobodan dialect had its own characteristic phonetic, morphological, lexical features and colorful words, which make it unique and recognizable among other dialects of Ukraine because this dialect is spread over a large territory of the country and lives in four large regions of the country.Knowledge of the peculiarities of this dialect helps to understand not only the dialect of the region but also to learn about the culture and history of Sloboda Ukraine. It is important in cultural heritage and national identity. That same the wedding was and remains an important event in the lives of the inhabitants of Slobozhanshchyna, as evidenced by the actual analysis of the relevant vocabulary because most of the ceremonial words are still used in the future.

Дана праця присвячена темі аналізу весільної лексики в слобожанських говірках. Актуальність вивчення та дослідження слобожанського діалекту ґрунтується на тому, що це допомагає зберегти культурну спадщину регіону, розвинути ідентичність слобожан та поглибити знання про історію регіонів сходу України. Важливість цієї праці полягає в тому, що діалект Слобожанщини кордонить з діалектами двох різних держав, що робить його цікавіше для досліджень та пізнавання особливостей регіону. Метою цієї роботи є з’ясування значення слів та обрядів весільного періоду на Слобожанщині, виявлення етнографічних особливостей лексики та обрядів цього регіону, а також аналіз назв учасників весілля, назв матеріальних елементів весілля і назв весільних обрядодій Слобідської України. Завдання праці полягає в тому, щоб на основі опрацьованих польових досліджень науковців та власних записів, а також статей дослідників з’ясувати особливості, значення мотивацію, етимологію та культурний контекст лексики весільного періоду на Слобожанщині та термінологічні особливості в назвах обрядодій та весільної атрибутики. Об’єктом дослідження є говірки Слобожанського регіону України. Предметом цього дослідження є весільна та передвесільна лексика Слобожанщини. Праця виконана на основі матеріалів фольклорно-етнографічних експедицій «Фольклорні осередки Харківщини» та «Муравський шлях – 97», статей науковців, діалектних та етимологічних словників відповідної тематики, а також виданні про історію Слобожанщини: «Слобідська Україна та формування українсько-російського кордону». При написанні роботи використано описовий метод дослідження. Дана робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та бібліографічного списку, котрий містить у собі, окрім статей та словників, посилання на інтернет-джерела. У вступі вказується мета та завдання праці, об’єкт та предмет дослідження, вказується метод дослідження та актуальність обраної теми. У першому розділі йдеться про історію походження Слобожанщини як регіону України, згадуються деякі дослідники слобожанського діалекту та вказані фонетичні, морфологічні та лексичні особливості цього діалекту. Другий розділ про особливості слобожанського весілля, описуються весільне вбрання молодої та молодого, весільний коровай та які існували забобони на весіллі в Слобідській Україні. У третьому розділі проаналізовано весільну лексику Слобожанщини з поділами на тематичні групи про назви учасників весілля, назви матеріальних елементів весілля та назви весільних обрядодій. У загальних висновках підбиваються підсумки здійсненої роботи та результати здійсненого аналізу. Подано також список скорочень та приміток і мапу діалектів України. Загалом проаналізовано 36 лексем. Тематична група назви учасників весілля налічує 14 лексем; тематична група матеріальні елементи весілля налічує 13 лексем; тематична група назви весільних обрядодій налічує 9 лексем.Згідно з опрацьованим матеріалом та лексикою, яка стосується весілля слобожан, можна зробити висновки, що слобожанський діалект має свої характерні фонетичні, морфологічні, лексичні особливості та колоритні слова, що роблять його неповторним та впізнаваним серед інших говорів України, адже цей діалект поширений на значній території країни та побутує в чотирьох великих областях країни. Знання особливостей цього діалекту допомагають розуміти не тільки сам діалект регіону, але й дізнатися про культуру та історію Слобідської України, що є вагомим у культурній спадщині та національній ідентичності. Тож, весілля було і залишається важливим дійством в житті жителів Слобожанщини, про що свідчить власне аналіз відповідної лексики, бо більшість обрядових слів вживаються і надалі.