Uchodźcy wojenni z Ukrainy - życie w Polsce i plany na przyszłość

cris.lastimport.wos2024-04-09T23:46:46Z
dc.abstract.enThe war in Ukraine, started by the invasion of the Russian aggressor, has forced approximately 7 millions of Ukrainians to flee their country. This is the world’s largest migration crisis observed in the recent years. The vast majority of Ukrainians escaping from the war have come to Poland. In this regard, survey research aiming at determining the exact situation of the refugees was carried out. The aim of the research was to answer the questions regarding the refugees: Who are they in socio-demographic terms? How are they adapting to the Polish reality? What is their mental health like and what are their plans for the future? In order to achieve these aims and arrive at the answers, the CAWI on-line survey method was used. The research sample was selected using purposive sampling. A total of 737 correctly filled out questionnaires were qualified for the study. The results of the research indicate that the refugees who arrived in Poland are mainly middle class consisting of well-educated women and their children who used to live in Ukrainian cities and evaluate their financial situation as good. They came to Poland due to the fact that they have had friends in Poland and that Poland seems to be similar to Ukraine in terms of language and culture. The refugees most often lodge in apartments, houses which they rent independently or houses for which the rent is paid by other people. 17% of the respondents have found shelter with Polish families. Not many refugees live in collective accommodation facilities. The refugees highly evaluate the aid received from Poles. The volunteers at border crossings as well as Polish uniformed services scored the highest. The majority of Ukrainians do not speak Polish, but they have either started learning it or intend to take up Polish lessons. One third of the respondents work remotely in Ukraine. Approximately 20% of the respondents have found jobs in Poland, and three quarters of the respondents would like to find a job in the future. The majority of the refugees have registered in the PESEL database. Almost half of the refugee children participate in on-line lessons in Ukrainian schools. Half of the refugees have sent their children to Polish schools. Three quarters of the respondents have experienced war trauma, which was measured with the use of the RHS-15 scale. Almost three quarters of respondents display high levels of stress. Half of the surveyed refugees intend to return to their homes in Ukrainepl
dc.abstract.otherВійна в Україні, спровокована нападом російського агресора, змусила близько 7 мільйонів жителів України залишити свою країну. Це одна найбільших міграційних криз у світі за останні роки. Значна частина українців, які втікали від війни, прибула до Польщі. У зв’язку з цим було проведено опитування з метою докладного окреслення становища біженців. Результати дослідження мали дати відповідь на питання, хто такі біженці в соціально-демографічному вимірі, як вони адаптуються до життя в Польщі, який у них психічний стан та які дальші життєві плани. Для досягнення вищезазначених цілей було використано метод онлайн-опитування (CAWI). Вибірка дослідження мала цільовий характер. Для дослідження було кваліфіковано 737 правильно заповнених анкет. Результати дослідження показали, що до Польщі переважно приїхали представники середнього класу, в основному це освічені жінки з дітьми, які проживають у містах України та добре оцінюють своє матеріальне становище. Вони приїхали до Польщі, бо мали тут знайомих, а Польща видавалася їм країною, схожою на Україну в мовному та культурному аспекті. Найчастіше біженці проживали в помешканнях, які орендували самі або які їм надали безкоштовно чи оплачували інші люди. 17 % респондентів знайшли прихисток у польських родинах. Небагато з-поміж опитаних біженців проживали у місцях масового проживання. Біженці добре оцінили допомогу, надану поляками. Найвищу оцінку отримали волонтери, які працювали на кордоні, та польська прикордонна служба. Більшість біженців не знають польської мови, але вивчають її або хочуть це зробити. Дистанційно в Україні працює 1/3 респондентів. У Польщі близько 20 % знайшли роботу, а ¾ хотіли би знайти роботу в майбутньому. Більшість біженців зареєстровані в реєстрі PESEL. Більше половини дітей-біженців беруть участь в онлайн-заняттях в українській школі. Половина біженців віддали своїх дітей до польської школи. Близько ¾ респондентів пережили воєнну травму, вимірювану за шкалою RHS-15. Майже ¾ зазначають високий рівень стресу. Половина опитаних біженців має намір повернутися додому в Україну.pl
dc.abstract.plWojna na Ukrainie wywołana przez napaść rosyjskiego agresora zmusiła około 7 milionów mieszkańców Ukrainy do opuszczenia swojego kraju. Jest to największy kryzys migracyjny w ostatnich latach na świecie. Znaczna część Ukraińców uciekających przed wojną przyjechała do Polski. W związku z tym zostały zrealizowane badania sondażowe, które miały na celu dokładne określenie sytuacji uchodźców. Badania miały dać odpowiedź na pytanie, kim są uchodźcy w sensie społeczno-demograficznym, w jaki sposób adaptują się do rzeczywistości w Polsce, jaką mają kondycję psychiczną oraz jakie są ich plany życiowe. Do realizacji powyższych celów została wykorzystana metoda sondażu internetowego (CAWI). Próba badawcza była dobierana w sposób celowy. Do badań zakwalifikowano 737 prawidłowo wypełnionych kwestionariuszy. Wyniki badań pokazały, że do Polski w głównej mierze przybyły dobrze wykształcone kobiety z dziećmi z klasy średniej, które na Ukrainie mieszkały w miastach i dobrze oceniały swoją sytuację finansową. Do Polski przyjechały dlatego, że miały tutaj znajomych oraz ponieważ Polska wydaje się być podobna pod względem językowym i kulturowym do Ukrainy. Uchodźcy najczęściej zamieszkiwali w mieszkaniach i domach samodzielnie wynajmowanych lub opłacanych przez inne osoby. U polskich rodzin znalazło schronienie 17% respondentów. Niewielu uchodźców mieszkało w miejscach zbiorowego zakwaterowania. Uchodźcy dobrze ocenili pomoc udzieloną przez Polaków. Najwyżej zostali ocenieni wolontariusze pracujący na granicy oraz polskie służby mundurowe. Większość z badanych uchodźców nie znała języka polskiego, ale uczyła się go bądź chciała to zrobić. Zdalnie pracowała na Ukrainie 1/3 badanych. W Polsce około 20% znalazło pracę, a ¾ chciałoby znaleźć pracę w przyszłości. Większość uchodźców zarejestrowała się w rejestrze PESEL. Prawie połowa dzieci uchodźców brała udział w zajęciach online w ukraińskiej szkole. Połowa uchodźców posłała swoje dzieci do polskiej szkoły. Aż ¾ respondentów doświadczonych było traumą wojenną mierzoną skalą RHS-15. Prawie ¾ miało też wysoki poziom stresu psychologicznego. Połowa badanych uchodźców zamierzała wrócić do swojego domu na Ukrainie.pl
dc.affiliationWydział Polonistyki : Instytut Glottodydaktyki Polonistycznejpl
dc.contributor.authorDługosz, Piotrpl
dc.contributor.authorKryvachuk, Liudmylapl
dc.contributor.authorIzdebska-Długosz, Dominika - 340924 pl
dc.date.accession2022-08-17pl
dc.date.accessioned2022-08-23T15:44:54Z
dc.date.available2022-08-23T15:44:54Z
dc.date.issued2022pl
dc.date.openaccess0
dc.description.accesstimew momencie opublikowania
dc.description.physical47pl
dc.description.publication3,2pl
dc.description.versionostateczna wersja wydawcy
dc.identifier.doi10.52097/acapress.9788362475971pl
dc.identifier.eisbn978-83-62475-97-1pl
dc.identifier.urihttps://ruj.uj.edu.pl/xmlui/handle/item/298386
dc.identifier.weblinkhttps://omp.academicon.pl/wa/catalog/book/uchodzcy-ukrainapl
dc.languagepolpl
dc.pubinfoLublin : Wydawnictwo Academiconpl
dc.publisher.ministerialWydawnictwo Academiconpl
dc.rightsUdzielam licencji. Uznanie autorstwa - Na tych samych warunkach 4.0 Międzynarodowa*
dc.rights.licenceCC-BY-SA
dc.rights.urihttp://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/legalcode.pl*
dc.share.typeinne
dc.subject.enUkrainianspl
dc.subject.enwar refugeespl
dc.subject.enadaptationpl
dc.subject.enintegrationpl
dc.subject.enwar traumapl
dc.subject.enon-line surveypl
dc.subject.enPolandpl
dc.subject.otherукраїнціpl
dc.subject.otherвоєнні біженціpl
dc.subject.otherадаптаціяpl
dc.subject.otherінтеграціяpl
dc.subject.otherвоєнна травмаpl
dc.subject.otherонлайн-опитуванняpl
dc.subject.otherПольщаpl
dc.subject.plUkraińcypl
dc.subject.pluchodźcy wojennipl
dc.subject.pladaptacjapl
dc.subject.plintegracjapl
dc.subject.pltrauma wojennapl
dc.subject.plsondaż onlinepl
dc.subject.plPolskapl
dc.subtypeMonographypl
dc.titleUchodźcy wojenni z Ukrainy - życie w Polsce i plany na przyszłośćpl
dc.title.alternativeVoênnì bìžencì z Ukraïni - žittâ v Polʹŝì ta plani na majbutnê = Воєнні біженці з України - життя в Польщі та плани на майбутнєpl
dc.title.alternativeWar refugees from Ukraine - their lives in Poland and plans for the futurepl
dc.typeBookpl
dspace.entity.typePublication
cris.lastimport.wos
2024-04-09T23:46:46Z
dc.abstract.enpl
The war in Ukraine, started by the invasion of the Russian aggressor, has forced approximately 7 millions of Ukrainians to flee their country. This is the world’s largest migration crisis observed in the recent years. The vast majority of Ukrainians escaping from the war have come to Poland. In this regard, survey research aiming at determining the exact situation of the refugees was carried out. The aim of the research was to answer the questions regarding the refugees: Who are they in socio-demographic terms? How are they adapting to the Polish reality? What is their mental health like and what are their plans for the future? In order to achieve these aims and arrive at the answers, the CAWI on-line survey method was used. The research sample was selected using purposive sampling. A total of 737 correctly filled out questionnaires were qualified for the study. The results of the research indicate that the refugees who arrived in Poland are mainly middle class consisting of well-educated women and their children who used to live in Ukrainian cities and evaluate their financial situation as good. They came to Poland due to the fact that they have had friends in Poland and that Poland seems to be similar to Ukraine in terms of language and culture. The refugees most often lodge in apartments, houses which they rent independently or houses for which the rent is paid by other people. 17% of the respondents have found shelter with Polish families. Not many refugees live in collective accommodation facilities. The refugees highly evaluate the aid received from Poles. The volunteers at border crossings as well as Polish uniformed services scored the highest. The majority of Ukrainians do not speak Polish, but they have either started learning it or intend to take up Polish lessons. One third of the respondents work remotely in Ukraine. Approximately 20% of the respondents have found jobs in Poland, and three quarters of the respondents would like to find a job in the future. The majority of the refugees have registered in the PESEL database. Almost half of the refugee children participate in on-line lessons in Ukrainian schools. Half of the refugees have sent their children to Polish schools. Three quarters of the respondents have experienced war trauma, which was measured with the use of the RHS-15 scale. Almost three quarters of respondents display high levels of stress. Half of the surveyed refugees intend to return to their homes in Ukraine
dc.abstract.otherpl
Війна в Україні, спровокована нападом російського агресора, змусила близько 7 мільйонів жителів України залишити свою країну. Це одна найбільших міграційних криз у світі за останні роки. Значна частина українців, які втікали від війни, прибула до Польщі. У зв’язку з цим було проведено опитування з метою докладного окреслення становища біженців. Результати дослідження мали дати відповідь на питання, хто такі біженці в соціально-демографічному вимірі, як вони адаптуються до життя в Польщі, який у них психічний стан та які дальші життєві плани. Для досягнення вищезазначених цілей було використано метод онлайн-опитування (CAWI). Вибірка дослідження мала цільовий характер. Для дослідження було кваліфіковано 737 правильно заповнених анкет. Результати дослідження показали, що до Польщі переважно приїхали представники середнього класу, в основному це освічені жінки з дітьми, які проживають у містах України та добре оцінюють своє матеріальне становище. Вони приїхали до Польщі, бо мали тут знайомих, а Польща видавалася їм країною, схожою на Україну в мовному та культурному аспекті. Найчастіше біженці проживали в помешканнях, які орендували самі або які їм надали безкоштовно чи оплачували інші люди. 17 % респондентів знайшли прихисток у польських родинах. Небагато з-поміж опитаних біженців проживали у місцях масового проживання. Біженці добре оцінили допомогу, надану поляками. Найвищу оцінку отримали волонтери, які працювали на кордоні, та польська прикордонна служба. Більшість біженців не знають польської мови, але вивчають її або хочуть це зробити. Дистанційно в Україні працює 1/3 респондентів. У Польщі близько 20 % знайшли роботу, а ¾ хотіли би знайти роботу в майбутньому. Більшість біженців зареєстровані в реєстрі PESEL. Більше половини дітей-біженців беруть участь в онлайн-заняттях в українській школі. Половина біженців віддали своїх дітей до польської школи. Близько ¾ респондентів пережили воєнну травму, вимірювану за шкалою RHS-15. Майже ¾ зазначають високий рівень стресу. Половина опитаних біженців має намір повернутися додому в Україну.
dc.abstract.plpl
Wojna na Ukrainie wywołana przez napaść rosyjskiego agresora zmusiła około 7 milionów mieszkańców Ukrainy do opuszczenia swojego kraju. Jest to największy kryzys migracyjny w ostatnich latach na świecie. Znaczna część Ukraińców uciekających przed wojną przyjechała do Polski. W związku z tym zostały zrealizowane badania sondażowe, które miały na celu dokładne określenie sytuacji uchodźców. Badania miały dać odpowiedź na pytanie, kim są uchodźcy w sensie społeczno-demograficznym, w jaki sposób adaptują się do rzeczywistości w Polsce, jaką mają kondycję psychiczną oraz jakie są ich plany życiowe. Do realizacji powyższych celów została wykorzystana metoda sondażu internetowego (CAWI). Próba badawcza była dobierana w sposób celowy. Do badań zakwalifikowano 737 prawidłowo wypełnionych kwestionariuszy. Wyniki badań pokazały, że do Polski w głównej mierze przybyły dobrze wykształcone kobiety z dziećmi z klasy średniej, które na Ukrainie mieszkały w miastach i dobrze oceniały swoją sytuację finansową. Do Polski przyjechały dlatego, że miały tutaj znajomych oraz ponieważ Polska wydaje się być podobna pod względem językowym i kulturowym do Ukrainy. Uchodźcy najczęściej zamieszkiwali w mieszkaniach i domach samodzielnie wynajmowanych lub opłacanych przez inne osoby. U polskich rodzin znalazło schronienie 17% respondentów. Niewielu uchodźców mieszkało w miejscach zbiorowego zakwaterowania. Uchodźcy dobrze ocenili pomoc udzieloną przez Polaków. Najwyżej zostali ocenieni wolontariusze pracujący na granicy oraz polskie służby mundurowe. Większość z badanych uchodźców nie znała języka polskiego, ale uczyła się go bądź chciała to zrobić. Zdalnie pracowała na Ukrainie 1/3 badanych. W Polsce około 20% znalazło pracę, a ¾ chciałoby znaleźć pracę w przyszłości. Większość uchodźców zarejestrowała się w rejestrze PESEL. Prawie połowa dzieci uchodźców brała udział w zajęciach online w ukraińskiej szkole. Połowa uchodźców posłała swoje dzieci do polskiej szkoły. Aż ¾ respondentów doświadczonych było traumą wojenną mierzoną skalą RHS-15. Prawie ¾ miało też wysoki poziom stresu psychologicznego. Połowa badanych uchodźców zamierzała wrócić do swojego domu na Ukrainie.
dc.affiliationpl
Wydział Polonistyki : Instytut Glottodydaktyki Polonistycznej
dc.contributor.authorpl
Długosz, Piotr
dc.contributor.authorpl
Kryvachuk, Liudmyla
dc.contributor.authorpl
Izdebska-Długosz, Dominika - 340924
dc.date.accessionpl
2022-08-17
dc.date.accessioned
2022-08-23T15:44:54Z
dc.date.available
2022-08-23T15:44:54Z
dc.date.issuedpl
2022
dc.date.openaccess
0
dc.description.accesstime
w momencie opublikowania
dc.description.physicalpl
47
dc.description.publicationpl
3,2
dc.description.version
ostateczna wersja wydawcy
dc.identifier.doipl
10.52097/acapress.9788362475971
dc.identifier.eisbnpl
978-83-62475-97-1
dc.identifier.uri
https://ruj.uj.edu.pl/xmlui/handle/item/298386
dc.identifier.weblinkpl
https://omp.academicon.pl/wa/catalog/book/uchodzcy-ukraina
dc.languagepl
pol
dc.pubinfopl
Lublin : Wydawnictwo Academicon
dc.publisher.ministerialpl
Wydawnictwo Academicon
dc.rights*
Udzielam licencji. Uznanie autorstwa - Na tych samych warunkach 4.0 Międzynarodowa
dc.rights.licence
CC-BY-SA
dc.rights.uri*
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/legalcode.pl
dc.share.type
inne
dc.subject.enpl
Ukrainians
dc.subject.enpl
war refugees
dc.subject.enpl
adaptation
dc.subject.enpl
integration
dc.subject.enpl
war trauma
dc.subject.enpl
on-line survey
dc.subject.enpl
Poland
dc.subject.otherpl
українці
dc.subject.otherpl
воєнні біженці
dc.subject.otherpl
адаптація
dc.subject.otherpl
інтеграція
dc.subject.otherpl
воєнна травма
dc.subject.otherpl
онлайн-опитування
dc.subject.otherpl
Польща
dc.subject.plpl
Ukraińcy
dc.subject.plpl
uchodźcy wojenni
dc.subject.plpl
adaptacja
dc.subject.plpl
integracja
dc.subject.plpl
trauma wojenna
dc.subject.plpl
sondaż online
dc.subject.plpl
Polska
dc.subtypepl
Monography
dc.titlepl
Uchodźcy wojenni z Ukrainy - życie w Polsce i plany na przyszłość
dc.title.alternativepl
Voênnì bìžencì z Ukraïni - žittâ v Polʹŝì ta plani na majbutnê = Воєнні біженці з України - життя в Польщі та плани на майбутнє
dc.title.alternativepl
War refugees from Ukraine - their lives in Poland and plans for the future
dc.typepl
Book
dspace.entity.type
Publication
Affiliations

* The migration of download and view statistics prior to the date of April 8, 2024 is in progress.

Views
12
Views per month
Views per city
Krakow
3
Wroclaw
2
Radom
1
Szczecin
1
Tomaszów Mazowiecki
1
Downloads
dlugosz_kryvachuk_izdebska-dlugosz_uchodzcy_wojenni_z_ukrainy_2022.odt
82
dlugosz_kryvachuk_izdebska-dlugosz_uchodzcy_wojenni_z_ukrainy_2022.pdf
9